 |
|
Той, хто говорить про свою віру, завжди має спокусу чорнити інших щоб вигідно відрізнятись на загальному тлі: "лише наша церква", або ще гірше - "лише наш храм повний благодаті!".
Ніби за стінами - справжнє пекло, і для тих "хто не прийшов до нас" - вже немає жодної надії.
Небагато хто розуміє, але такі розмови є чи не найтяжчим гріхом . Шляхом подібних бесід, поповнюють свої "групи" Свідки Єгови. Багато хто вже зрозумів як себе поводити із цими добродіями. Але як реагувати, якщо мова йде не про секти, а про церкву, більш того - Православну?
Ми зовсім не звикли до протистоянь серед "своїх". Віра інколи виявляється надто крихкою річчю для таких випробувань. Особливо в храмах, де її повинні зрощувати а не руйнувати.
"Боротьба за душі" починається іноді прямо з амвону, - священики в своїх промовах закликають обходити той чи інший храм. Що ж тоді говорити про "дворові балачки", якщо кращих тем не знайдено навіть у храмі? Саме тому "знайомство з братами та сестрами" починається нині не з питань "як віруєш?", а з теми: "до кого ходиш?". Ці розмови супроводжуються спробами "навернути до істинного патріарха". Якщо ж додати, що йдеться про "київську" та "московську" церкви в Херсоні, виникає питання: чи взагалі можна служити Богові такими вчинками?
Сьогодні ми, православні християни української православної церкви київського патріархату, звертаємось до всіх братів і сестер. Христос казав, що Його учні приноситимуть плоди віри. А про вчителів казав: дивіться, бо добрими чи злими визнаєте їх за плодами. Плід - те що зростає в серці. Якщо це радість, мир, довготерпіння, милосердя, лагідність, здержливість, - то дійсно Любов Божа живе із Вами. Проте чи з таким серцем Ви йдете із храму чи від "братерських бесід"? Гірко розуміти, що сьогодні церква навмисно сварить своїх дітей.
Христос має на землі лише Одну "Наречену". І визнавати себе в Його Церкві - це значить поважати всіх братів і сестер без люті і заздрощів. А той, хто наголошує на своїй особливості і вважає себе більшим за всіх, - перший грішить проти Церкви і Господа. Саме так з'являються секти. Церква ж відрізняється тим що поборює цей гріх, а не живить його.
|
|
