Информационный Бюлетень № 5
 
Мого Храму Таэмниця
[Что я думаю, видя в небе Крест?]
[Место для Храма...]
[Почему новый храм?]
[Технология Мудрости]
[Мого Храму Таэмниця]
[Колодец Духа]
[Кто Ты Человек?]
Для кожної справи має бути правильний початок (цілком зрозуміло, якщо робиш щось важливе чи відповідальне). Тож поміркуємо про те, що відбувається, коли йдеш до храму.

Таємниця перша

Церква розпочинає приготування Служби із суботньої Вечірні, бо на сході вважали що новий день розпочинається у вечорі. Заздалегідь готуючись до служби і молитви, виправимо свої серця перед Богом і людьми.
Навіть якщо немає можливості просити у когось вибачення  визнаймо в серці свою провину.

Бо ми йдемо на зустріч із Тим, Кому відомо усе (саме наша нерозкаяність, і ніщо інше  перетинає шляхи Божої Ласки). Бо йдемо ми до Нашого Батька. Він Щирий і Добрий до нас. Тож на дорозі до храму скажемо в собі: «Боже, прийми в оселю Твою…»

Таємниця друга

Ще на порозі будьмо певні - ця зустріч відбудеться за будь-яких обставин. Апостол Павло (перший церковний письменник) говорив: Немає нічого на небі, а ні на землі, ні під землею; що могло б відняти Любов Божу.
Від себе ж Бог наставляє нас: «шість днів працюй займаючись звичайними ділами своїми, а
сьомий - Свято Господові»

Майже весь наш життєвий досвід «звичайних діл» - не діє в Храмі. Тут роблять інші - «не звичайні» діла; діла гідні щоб їх святкувати. Ось ми стоїмо на порозі тайни. Цей день творить Господь, і якщо побажати, можна побачити світ очима першої Людини.

«Не звичайні справи» це по-перше нібито звичайні наші здібності - говорити і слухати. Молитва в Храмі і сприйняття Божої Ласки через спільні молитви, таїнства і проповідь Церкви. Та й саме життя - це відкрита промова Нашого Творця, звернута до кожного. На Богослужінні ми вчимося слухати і розуміти. Ось чому під час Свят  у дні Богослужінь, Церква закликає полишити буденні справи заради праці духовної:
«Відкладімо всякі життєві піклування, щоб прославити Царя Всіх…»

Таємниця третя

Наступна таємниця, і також дивна річ у тім, що Церква кличе до молитви не «будь-яку», але «кожну» людину. Бог звертається особисто, говорить:

«Кличу ім'я твоє, ти - Мій…»

Благословення Боже не сходить на землю,
де нема людини, гідної благословення.
Тож не «будь-хто» а «кожен» у Храмі додає сили спільній молитві, і цим спрямовує дію Божої Благодаті.

Таємниця четверта

Христос говорив:
«вже не «в Єрусалимі» будете поклонятися Богові, а будете кланятись серцем і правдою, бо таких поклонників шукає Бог…»
Ми вже звикаємо до думки,
Що «Святі Місця» - Богом святі, бо Він являє Себе за «пошуком» людини.

Але набагато важливіше розуміти, що не сама тільки людина «шукає» Бога, а й Бог за словом Христа «шукає» відкрите серце.
Тому замість щоб «шукати*» благодаті, знайдемо ії!
Стародавній пророк Ісая каже так:
«Шукайте Бога коли можна Його знайти, кличте Його по імені коли Він поруч…»

*Шукати  у давніх мовах це слово також значило: мріяти, бажати.
Сайт создан в системе uCoz